Дополнительная тематика > ПОИСК ТУРБОЖРАЧКИ
Проращивание и ферментация - производство ГАМК
rid:
Мацони
Основная микрофлора этих напитков — болгарская палочка и теплолюбивые молочнокислые стрептококки. Молоко заквашивают при повышенных температурах около 37 °C[17] и сквашивают в устройстве, сохраняющем тепло, примерно 3—4 часа[3][18]. В Армянской кухне мацун готовили при помощи особой закваски. Для этого молоко кипятили, после чего остужали примерно до 40—50 °C и заквашивали, используя обычно остатки от предыдущего мацуна. Затем сосуд ставили на несколько часов в теплое место или укрывали чем-нибудь тёплым[19]. Для полного созревания, так называемой «формовки», и дальнейшего хранения мацун кладут в прохладное, +2…+8 °C, место. В результате мацун приобретает более кисловатый вкус и желеобразную консистенцию.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%86%D0%BE%D0%BD%D0%B8
sergeyy:
--- Цитата: rid от 21/08/2022, 06:33:29 ---...
Интересно о Мечникове
...
--- Конец цитаты ---
Дякую за посилання на статтю! Не бачив її раніше а ізюм напевно її читав ще в 2013 році, коли вона з'явислася. Але в мене був інший довгий шлях пошуку інформації тому зараз можу її оцінити. Здається таки щоб зрозуміти хто свої а хто чужі потрібно було знайти саме цю англомовну статтю, прочитати що болгарська паличка не є представником нашої мікрофлори, а Мечников так і не досягнув того чого бажав, а потім піти по посиланнях, прочитати дещо і продовжити копати далі. Тобто Ізюм саме її свого часу знайшов судячи з того що він писав тоді в своїх постах стосовно гниття всередині блюдоманів і стосовно того що підходить для падальщиків а не для людей. Рамунас цей момент вловив оскільки пише що квашення нас має захищати. Хоча тут справа не лише в молочній кислоті на мою думку а і в конкуренції за місце під сонцем на поверхні слизової оболонки кишечника і в специфічних антибіотиках якими молочнокислі пригнічують патогенів (той же реутерін наприклад, і не лише він). А стосовно молочної кислоти то не у всіх відділах кишечника її достатньо. Та й не відомо чи пригнічує лише вона одна патогенів, наприклад таких як бактерія Bilophila wadsworthia, яка якраз і виділяє смердючий сірководень в нашому кишечнику і цілий ряд неприємностей нам робить коли її стає надто багато.
Ну і Ізюм не був би Ізюмом якби дав просто підказку а не підказку з підвохом, так щоб ті що бажають халяви і хапають по верхах просто пройшли мимо. Навіть якщо цю статтю читати поверхово то вхопишся за ту болгарську паличку і зациклишся на ній. А що вже казати про тих хто копається лише в російськомовних джерелах? Наприклад таких як я тоді в 2016 році ;D Я молочнокислих потроху почав вивчати ще в 2015 році, тому якось я вже був у курсі того, що l. plantarum не є нашими рідними і мені було трохи дивним що Ізюм Мечниковим на них як би натякає. А виявляється треба було не в російській вікіпедії шукати :D ;D. З іншого боку я не знаю чи продовжив би я шукати далі якби не цей копняк від Ізюма в 2016 році бо з 2017 року я до цього всього почав робитися байдужим потроху, і якби не одна людина, для якої я продовжував потроху копати далі то я це би закинув взагалі не дивлячись на те, що те що я взнав далі дуже допомагає мені особисто зараз. Тобто власні проблеми зі здоров'ям для мене хоч і були стимулом, але значно меншим. Коротше трохи написав нюансів про те що і так як би очевидно. Ізюм прямим текстом писав, що є наші рідні а є дикі яких теж як-би можна використовувати, але чи ефект може бути не той чи щось інше. Можливо для початку треба заселити наших рідних а потім для приготування їжі можна і диких молочнокислих використовувати, але це все треба перевіряти. На мою думку це не є головним секретом ТЖ, яким Ізюм поділився щоб дати хоч якийсь шанс її відшукати іншим. Так що нічого нового, просто погляд з іншого ракурсу.
ramunas:
Давайте рассмотрим вариант преврашения углеводов в белкИ - для этого надо взять чистую дистилированную воду , а потом добавить в нее чистый углевод - например сахар , а потом добавить одну или две квасящих бактерии - например из вида лактобацил или бифидобактерий И дать в тепле им размножаться - ТО со временем мы увидим что углевода (сахара) в жидкости не останется ибо раствор не будет сладким - он станет кислым и в нем будут находиться размножившиеся БЕЛКОВЫЕ микроорганизмы - то есть - во время квашения углеводов растет белковая биомасса из размножающихся полезных микроорганизмов
тогда возникает вопрос - а может ли эта размножающаяся на углеводах белковая биомасса быть источником белка для нашего организма ровно как они являются источником белка для слонов, оленей, кабанов, зайцев и др неплотоядных (например - грызунов)?
Навигация
Перейти к полной версии